Frida delegiert das Protokoll an einen neuen Kollegen. Фріда доручає вести протокол новому колезі.

дієслово · B2

delegieren

[deleˈɡiːʁən]

делегувати, доручати

Вивчити це слово з Отті

Моя нотатка

З акаунтом у тебе є власна нотатка до кожного слова: підказка, як запам'ятати, свій приклад, де тобі трапилося слово. Створи акаунт

Уже маєш акаунт? Увійди.

Інші приклади

Ich delegiere nicht gern, weil ich alles selbst kontrollieren will.

Я не люблю делегувати, бо хочу все контролювати особисто.
Du musst lernen zu delegieren, sonst schaffst du das alles nicht.

Тобі треба навчитися делегувати, інакше ти з усім не впораєшся.
Wir delegieren die Einkäufe für das Fest an Bruno.

Закупи для свята ми доручаємо Бруно.
Welche Aufgaben delegiert ihr an die Praktikanten?

Які завдання ви доручаєте практикантам?
Gute Chefs delegieren Verantwortung, ohne die Kontrolle ganz abzugeben.

Хороші керівники делегують відповідальність, не відмовляючись повністю від контролю.

Граматика

Теперішній час: er/sie/es delegiert Що відбувається зараз або регулярно.
Претерит (Präteritum): er/sie/es delegierte Минуле в розповідях і на письмі; у розмові - здебільшого з sein, haben і модальними дієсловами.
Перфект (Perfekt): er/sie/es hat delegiert Минуле в розмові. Дієслова руху чи зміни стану беруть ist, більшість інших - hat.

Дієвідмінювання

Дієслово в усіх особах; під кожною таблицею - коли його так вживають.

Indikativ
Особа	Präsens	Präteritum	Perfekt
ich	delegiere	delegierte	habe delegiert
du	delegierst	delegiertest	hast delegiert
er/sie/es	delegiert	delegierte	hat delegiert
wir	delegieren	delegierten	haben delegiert
ihr	delegiert	delegiertet	habt delegiert
sie/Sie	delegieren	delegierten	haben delegiert

Präsens: Що відбувається зараз або регулярно; зі словом часу - і в майбутньому.
Präteritum: Минуле в розповідях і на письмі; у розмові - здебільшого з sein, haben і модальними дієсловами.
Perfekt: Минуле в розмові.

Інші часи й способи

Indikativ
Особа	Plusquamperfekt	Futur I	Futur II
ich	hatte delegiert	werde delegieren	werde delegiert haben
du	hattest delegiert	wirst delegieren	wirst delegiert haben
er/sie/es	hatte delegiert	wird delegieren	wird delegiert haben
wir	hatten delegiert	werden delegieren	werden delegiert haben
ihr	hattet delegiert	werdet delegieren	werdet delegiert haben
sie/Sie	hatten delegiert	werden delegieren	werden delegiert haben

Plusquamperfekt: Що сталося раніше за інший момент у минулому.
Futur I: Плани, обіцянки й припущення про майбутнє; часто досить Präsens.
Futur II: Що буде завершено до певного моменту в майбутньому, або припущення про минуле.

Особа	Konjunktiv II
ich	delegierte
du	delegiertest
er/sie/es	delegierte
wir	delegierten
ihr	delegiertet
sie/Sie	delegierten

Konjunktiv II: Бажання, ввічливі прохання і те, чого насправді немає.

Збігається з Präteritum, тому в німецькій здебільшого кажуть würde + інфінітив: ich würde delegieren.

Особа	Imperativ
du	delegier!
ihr	delegiert!
Sie	delegieren Sie!

Imperativ: Прохання й вказівки для du, ihr і Sie.

Як побудоване слово

deleg корінь ier суфікс en закінчення

-en: закінчення інфінітива - форми дієслова, яку дає словник.

Спільнокореневі слова

die Delegation

У ситуаціях Отті: Фріда веде нараду, Отті керує проєктом

der Ablauf absehbar abstimmen alle Hände voll zu tun haben das Anliegen ansprechen das Arbeitspaket beschließen der Beschluss die Besprechung der Chef einhalten

Інші словники

Словник відкриється тут зі свого сайту, який побачить твою IP-адресу. Нічого не завантажується, доки ти не вибереш.